Чураков Владислав Сергійович
Владислав Сергійович Чураков (4 вересня 2002, с. Золотарівка Світловодського району Кіровоградської області — 15 липня 2024, поблизу м. Торецьк Бахмутського району Донецької області) — капрал поліції, поліцейський взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк «Сафарі») об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють» Департаменту поліції особливого призначення. Випускник Кременчуцького педагогічного коледжу імені А. С. Макаренка 2022 року.
Життєпис
Народився Владислав Чураков 4 вересня 2002 року в селі Золотарівка Світловодського району Кіровоградської області. Із самого дитинства займався він-чунь, полюбляв рибалити.
Після закінчення 9 класів Світловодської школи № 2 вступив на відділення фізичного виховання Кременчуцького педагогічного коледжу. Був щирим, веселим, енергійним, кмітливим студентом із почуттям гумору й активною життєвою позицією. Завжди був готовий прийти на допомогу.
Зі спогадів директорки Кременчуцького педагогічного коледжу Лесі Крупіної:
- «Владислав завжди охоче брав участь у громадській роботі, з відповідальністю ставився до підготовки та участі групи у творчих конкурсах, був активним учасником спортивно-масових заходів. Творчо й винахідливо працював в оздоровчому таборі під час практики, знайшов спільну мову з дітьми, проявив чудові організаторські вміння».
Закінчивши коледж у 2022 році й отримавши спеціальність «вчитель фізичної культури», Владислав Чураков продовжив навчання за спеціальністю «середня освіта (фізичне виховання)» в Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського.
У 2021 році працював помічником вихователя в дитячому таборі відпочинку «Сонячний», згодом — охоронником комунального підприємства «Муніципальна варта» Кременчуцької міської ради.
Після закінчення другого курсу університету Владислав став на захист України від російських окупантів. Із березня 2023 року він був поліцейський взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк «Сафарі») об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють». Мав звання капрала поліції.
Під час служби Владислав Чураков отримав три поранення, останнє з яких стало смертельним. Підрозділ, у якому він служив, чотири доби під шквальним вогнем противника утримував плацдарм, який, за словами їхнього командира, нереально було утримати й кілька годин. Наприкінці четвертої доби Владислав отримав поранення, несумісне з життям. Це сталося 15 липня 2024 року поблизу Торецька Бахмутського району Донецької області. Воїну був 21 рік.
Поховали Владислава Чуракова 18 липня в рідному Світловодську. Попрощатися з ним приїхали побратими-спецпризначенці.
Нагороди та вшанування пам'яті
.jpg)
У липні 2025 року «за проявлену мужність, відвагу та самовідданість під час захисту України від збройної агресії» Указом Президента України Чуракова Владислава Сергійовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Нагороду вручили матері загиблого Героя.
Див. також
Джерела
- Яна Гудзь. На російсько-українській війні загинув випускник Кременчуцької гуманітарно-технологічної академії Владислав Чураков // Кременчуцький ТелеграфЪ. 2024-07-17.
- У бою з російськими окупантами загинув 21-річний студент КрНУ Владислав Чураков // Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського. 2024-07-24.
