Гармаш Євтихій Іванович
.jpg)
Євтихій (Явтух) Іванович Гармаш (25 серпня 1884 (ст. ст.), с. Брагинці — 14 квітня 1938, в'язниця НКВС СРСР) — український політичний та громадський діяч, член Української Центральної Ради, жертва сталінського терору. Перший директор Лохвицької педагогічної школи (1931).
Життєпис
Народився Євтихій (Явтух) Гармаш 25 серпня 1884 року (ст. ст.) в селі Брагинці (зараз — Прилуцький район Чернігівської області) в селянській родині. Здобув середню освіту.
У 1917–1918 роках був членом партії есерів. У червні 1917 року на Першому Всеукраїнському селянському з’їзді як член ЦК Української селянської спілки був обраний від Полтавської губернії до Всеукраїнської ради селянських депутатів та став членом 3-го складу Української Центральної Ради.
У 1918–1920 роках Євтихій Гармаш, імовірно, був членом Української комуністичної партії (боротьбистів), яка виступала за соціалізацію землі, створення окремої Української червоної армії та проти можливого відновлення Російської Імперії в «радянських формах». Тобто це була партія, що визнавала ради як органи самоврядування українського народу й була за радянську владу в самостійній українській державі. У березні 1920 року партія боротьбистів влилася в КП(б)У шляхом індивідуального прийняття членів, а в 1930-х роках більшість із них були репресовані.
У 1920-х роках Євтихій Гармаш очолював Лохвицьку кооперативну профшколу, реорганізовану в 1930 році в Лохвицький технікум радянського будівництва. Коли ж у липні 1931 року технікум радбудівництва був реорганізований у Лохвицький педагогічний технікум, Євтихій Іванович став його першим директором. Але ненадовго, до жовтня того ж року.
Після цього він ще завідував Лохвицьким районним відділом охорони здоров’я, учителював у Ручківській школі (с. Ручки).
Але вже на початку 1930-х років починаються цькування — колишні «соратники» Євтихія Гармаша по Лохвицькому повітовому (згодом — районному) комітету КП(б)У «пригадують йому все»: як він у 1918 році в залі лохвицького нарбуду «виступав проти більшовиків, з піною в роті розпинався за Центральну Раду», як «радо вітав петлюрівців, <…> з хлібом і сіллю організував їм зустріч» (із анонімної статті в газеті «В соціалістичний наступ» № 116 (573) від 18.09.1934 року).
27 січня 1938 року Євтихій Гармаш був заарештований, а вже 21–23 березня 1938 року засуджений Особливою трійкою при Управлінні НКВС Полтавської області за статтями 54-10, 54-11 Кримінального Кодексу УРСР до розстрілу з конфіскацією майна.
Вирок було виконано 14 квітня 1938 року.
26 червня 1957 року Полтавським обласним судом Євтихій Гармаш був реабілітований.
Див. також
Джерела
- Дорошенко Д. Історія України, 1917-1923 рр. Т. 1 : Доба Центральної Ради. Ужгород : Накладом О. Цюпки : б. в., 1932. 437 с. + XXI.
- З минулого – у сьогодення… Кременчук, 2006. 145 с.
- Кущ О. М. Гармаш Євтихій Іванович: біографічна розвідка // Волинський музейний вісник: Наук. зб.: Вип. 14. / Департамент культури, молоді та спорту Волин. ОДА; Волин. краєзн. музей; каф. музеєзнавства, пам’яткознавства та інформ.-аналіт. діяльн. ВНУ імені Лесі Українки; упоряд. Є. І. Ковальчук. Луцьк: ПП «Волинська друкарня», 2024. С. 135–138.
- Національний банк репресованих. Запис №161522. Головна редакційна колегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією». URL: https://www.reabit.org.ua/nbr/?ID=161522 (дата звернення: 01.05.2024).
- Панченко О. До чергової річниці від дня Уродин П. П. Плюйка c. Білогорілка. Віртуальна газета «Вікна» м. Лохвиця. URL: http://ezheliy.ucoz.ua/news/do_chergovoji_richnici_vid_dnja_urodin_pppljujka_cbilogorilka/2010-02-24-1070 (дата звернення: 01.05.2024).
- Панченко О. Дослідник великого голоду Поль Половецький – Про ґеноцид як «масове голодове народовбивство українців». Інтернет-видання «Полтавщина». URL: https://poltava.to/project/7577/ (дата звернення: 01.05.2024).
- Український мартиролог ХХ cт. Гармаш Євтихій Іванович. Державна архівна служба України. URL: https://archives.gov.ua/um.php?p=2&a=40&id=110461 (дата звернення: 01.05.2024).
